Сучасні журналісти

Юрій Горбач

Український журналіст-розслідувач, відомий своєю принциповістю та глибокими антикорупційними матеріалами. Народився у Луцьку, Волинська область.

Професійний шлях

Юрій Горбач народився на Волині. Закінчив кафедру соціальних комунікацій Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. З перших кроків у професії обрав шлях журналіста-розслідувача. Працює у виданні «Четверта влада», де спеціалізується на розслідуваннях, що стосуються корупції та зловживань у місцевому самоврядуванні. Його публікації неодноразово ставали поштовхом до службових перевірок та широкого громадського резонансу.

Місця праці

Центр журналістських розслідувань «Сила правди», Луцьк, Україна

Визнання та нагороди

Юрій Горбач став лауреатом першого місця в конкурсі журналістських розслідувань корупції та зловживань владою, організованому Інститутом масової інформації (2016 рік) . Відомий своєю принциповістю, дотриманням журналістських стандартів і сміливістю у висвітленні складних та конфліктних тем. Переможець конкурсу журналістських розслідувань на тему фінансування політичних партій (2018 рік)

Громадська діяльність

Окрім журналістської роботи, активно займається громадською діяльністю, спрямованою на підвищення прозорості влади та залучення громадян до процесу прийняття рішень. Вважає, що саме активна позиція суспільства є запорукою змін у країні.

Цікаві факти

Його розслідування ґрунтуються на глибокому аналізі документів, спілкуванні з очевидцями та експертами, що надає матеріалам переконливості та достовірності. Є прикладом для молодих журналістів — як людина, яка не боїться викликів і стоїть на сторожі правди.

Надія Гуменюк

Письменниця, газетна журналістка, публіцистка, редакторка. Народилася на Хмельниччині, але більшість свого життя і творчості пов’язала з Волинню.

Професійний шлях

Надія Гуменюк розпочала свою журналістську кар’єру в 1970-х роках у районних і міських газетах Волині, де кожна стаття проходила крізь «внутрішній фільтр честі». Пізніше працювала на радіо та редагувала культурні сторінки друкованих видань. Її журналістика завжди базувалася на повазі до правди та читача: «Я не писала на замовлення. Я писала, коли не могла мовчати», — каже вона сама.

Місця праці

Луцька газета «Народна трибуна», Волинська обласна газета «Віче», членкиня Національної спілки письменників України.

Визнання та нагороди

Заслужена журналістка України. Лауреатка Гран-прі «Коронації слова» за збірку віршів «Вересові меди». Твір «Та, що ламає вітер» здобув широку читацьку й критичну підтримку, потрапив до низки списків найцікавіших українських романів останніх років.

Літературна діяльність

Надія є авторкою понад п’ятдесяти книг: поезії, прози та творів для дітей. Серед найбільш відомих — поетичні збірки, об’єднані темами Волині й жіночих доль, а також прозові романи, у яких звучать і війна, і зрада, і відновлення через любов і красу слова.

Цікаві факти

Народилася і виросла на Волині, і зв’язок із рідною землею відчутний у кожному її рядку.  Вірить, що «література може лікувати», адже сама не раз знаходила в слові порятунок від життєвих труднощів. Утримує баланс між ніжністю й гостротою тем — не боїться піднімати складні питання, але завжди звертається до людяності й краси. Одного разу сказала: «Слово — це не просто звук. Це те, що залишається в людині, коли все інше зникає».

Журналістські матеріали

*Благословенну грамоту вручили : [про кн. В. Рожко «Православні монастирі Полісся»] / Н. Гуменюк // Віче. – 1996. – 12 груд. – С. 3.                                                                                                                                  *Інваліди не просять милостині. Вони шукають роботу : [про вирішення проблем інвалідів в Україні] /Н. Гуменюк // Народна трибуна. – 1993. – 31 лип. – С. 4.                                                                                                                            Олена Пчілка. Феномен світла в чорноті доби : [про наук.-практ. конф. «О. Пчілка і Волинь»] / Н. Гуменюк //Літературна Україна. – 1999. – 9 верес. – С. 4.

Олена Семенюк

Журналістка онлайн-медіа, блогерка, авторка репортажів. Народилась у Волинська області.

Професійний шлях

Олена Семенюк — сучасна українська журналістка, чия професійна діяльність пов’язана з висвітленням гострих соціальних тем. Її публікації регулярно з’являються на «Радіо Свобода», де вона працює над матеріалами, що стосуються гендерної рівності, суспільної етики, дискримінації та прав людини. Її журналістика виходить за межі інформування — це завжди діалог з суспільством, часто непростий, але необхідний.

Місця праці

«Радіо Свобода», онлайн-медіа.

Візнання та вплив

Олена Семенюк є прикладом журналістки, яка не боїться брати на себе відповідальність. Один із її матеріалів про сексизм у рекламному контенті волинського видання став підставою для звернення до Комісії з журналістської етики. За її ініціативи публікацію визнано порушенням стандартів — цей випадок став важливим прецедентом у боротьбі за відповідальну журналістику в регіональних медіа.

Фокус тем і підхід до роботи

Олена не обмежується звичайним переказом фактів — її тексти глибокі, аналітичні, але водночас сповнені людяності. У центрі кожної її історії — люди: постраждалі, борці, мовчазні свідки, яких потрібно почути. Її журналістика має чітку громадянську позицію, вона не уникає конфліктів, якщо йдеться про захист гідності та прав.

Цікаві факти

Працює в одному з найавторитетніших українських медіа — «Радіо Свобода». Системно висвітлює теми, які довгий час ігнорувалися в українському медіапросторі — сексизм, дискримінацію, мовчазне насильство. Послідовно відстоює ідею, що журналістика має впливати, а не просто спостерігати. Свою позицію вона формулює чітко: «Мене дратує, коли з нас хочуть зробити прикрасу, а не учасника діалогу».

Жанна Куява

Українська журналістка, письменниця, публіцистка, народилася у Луцьку на Волині.

Професійний шлях

Жанна Куява народилася в Луцьку, Волинська область. Закінчила філологічний факультет Волинського національного університету імені Лесі Українки. Працювала журналісткою в редакціях газет «Луцький замок» і «Сім’я і дім», де створювала публіцистичні матеріали, рецензії та інтерв’ю. Окрім журналістики, активно займається літературною діяльністю, є авторкою кількох романів, збірок поезій та есеїв. Її тексти публікуються в українських та закордонних виданнях. Пише також для блогів і літературних платформ, де ділиться своїм баченням сучасної України та її історичних реалій.

Місця праці

Ut enim ad minim veniam, quis nostrud exercitation ullamco laboris nisi ut aliquip ex ea commodo consequat.

Визнання та нагороди

Жанна Куява є лауреаткою Міжнародної літературної премії імені Олеся Гончара, премії «Коронація слова», а також інших літературних відзнак за свої твори. Її романи неодноразово ставали фіналістами й переможцями престижних конкурсів. Її ім’я включено до списків сучасних українських письменників, які активно працюють над збереженням національної ідентичності.

Освітня діяльність

1.1 Книги: «Нічниця», «Гордієві жінки», «Розмальована осінь», «Мереживо долі» та інші — художні твори, що порушують важливі соціальні та духовні теми.
2. Публіцистика: Статті в газетах «Луцький замок», «Сім’я і дім» — інтерв’ю, рецензії, роздуми про життя.
3. Блоги: Літературні та публіцистичні замітки в соціальних мережах, на літературних порталах.

Цікаві факти

Жанна Куява вважає, що завдання сучасного письменника — говорити відверто й чесно про життя, допомагати людям знаходити відповіді на складні запитання. Вона активно популяризує українську літературу, бере участь у літературних заходах, презентаціях і форумах. Її твори перекладені іншими мовами та доступні у вільному доступі онлайн. У своїй творчості вона поєднує глибокий психологізм із любов’ю до рідної Волині.

Михайло Сорока 

Журналіст, редактор, публіцист, громадський діяч. Народився 6 лютого 1948 року в селі Романів на Волині.

Професійний шлях

Свою журналістську кар'єру розпочав у редакції районної газети «Ленінським шляхом» у місті Ківерці Волинської області. Згодом працював у редакціях інших видань, зокрема в газеті «Урядовий кур'єр». З 2005 року очолює Київську організацію Національної спілки журналістів України та є членом Правління НСЖУ. Також є головним редактором (на громадських засадах) журналів «Київський журналіст» і «Волинь моя».

Місця праці

Газета «Ленінським шляхом» (м. Ківерці, 1966–1967)
Газета «Радянська Україна» (1972–1983)

Головний редактор газети «Урядовий кур’єр» (1990–2008)

Заступник генерального директора, відповідальний випусковий, оглядач Укрінформу (2008–2013)

Голова Київської організації Національної спілки журналістів України (від 2005)

Визнання та нагороди

Заслужений журналіст України. Нагороджений орденом «За заслуги» ІІ та ІІІ ступенів. Почесна грамота Кабінету Міністрів України. Лауреат премії імені Івана Франка.

Освітня діяльність

Книга: «Мандрівки у просторі й часі» (1999) — збірка есеїв та нарисів про подорожі та роздуми автора. Книга: «Світ відкриває Україну. Про зовнішню політику Української держави у 90-х роках ХХ ст.» — аналітичне дослідження зовнішньої 3. політики України в період становлення незалежності. Книга: «Блогосфера не має кордонів» (2021) — збірка блогів та публікацій, що охоплюють широкий спектр тем, від політики до культури. Книга: «Журналісти на війні» (2022) — упорядник збірки, що висвітлює досвід українських журналістів під час воєнних дій. Блоги: Автор численних публікацій у періодиці, зокрема на платформі Укрінформ.

Цікаві факти

Михайло Сорока є братом історика Юрія Сороки та чоловіком музейниці Галини Сороки. Його журналістська діяльність відзначається глибоким патріотизмом, повагою до українського слова та обстоюванням державницьких 3. позицій. У своїй роботі він надає великого значення етичним принципам журналістики та підтримці молодих журналістів.

Володимир Данилюк

Журналіст, редактор, громадський діяч. Народився в Луцьку.

Професійний шлях

Журналістську кар’єру Володимир Данилюк розпочав у 1989 році після завершення навчання на факультеті журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Пройшовши шлях від оглядача обласної молодіжної газети до головного редактора «Волинської газети», він здобув репутацію фахівця, який поєднує досвід, принциповість і професіоналізм. У його журналістському портфоліо — стажування в Польщі, Німеччині, Литві, Грузії та Вірменії; робота заступником головного редактора газети «Віче», власним кореспондентом журналу «Україна», газет «Київські відомості», «Команда», а також «Комбінат», що виходила у 30-кілометровій зоні відчуження Чорнобильської АЕС.

Місця праці

Газета «Волинська газета». Газета «Волинські новини». Газета «Молода Волинь». Газета «Віче». Журнал «Україна». Газета «Київські відомості». Газета «Команда». Газета «Комбінат».

Громадська діяльність

Заслужений журналіст України. Активний учасник Національної спілки журналістів України та громадської організації «Форум українських журналістів». У різний час був помічником-консультантом народних депутатів України. Один із координаторів благодійного фонду «Волинь-2014».  Нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня, а також орденом Австрійської Республіки «За заслуги» — рідкісна відзнака для українських журналістів. Отримав почесні грамоти Верховної Ради та Кабінету Міністрів України. Удостоєний відзнаки Командувача ООС «За службу та звитягу» за висвітлення війни на Донбасі

Громадянська позиція у часи війни

Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну журналістика набула для Володимира Данилюка ще глибшого змісту. Він неодноразово бував на прифронтових територіях як представник благодійного фонду, доставляючи допомогу й підтримку. Згодом приєднався до лав територіальної оборони ЗСУ, поєднуючи журналістську місію з військовим обов’язком.

Цитата

«Відповідальність за слово — не менша, ніж відповідальність за постріл. Хай журналістика не буде “четвертою владою”, але буде журналістикою».

Журналістські матеріали

Людмила Яворська

Журналістка, народилася у Луцьку, Волинська область.

Професійний шлях

Людмила Яворська розпочала свою журналістську діяльність ще в студентські роки, працюючи журналісткою та редакторкою молодіжної газети «Ініціатива». Після завершення навчання продовжила кар’єру у медіа, згодом ставши керівницею Волинської редакції ділового тижневика «Статус». Її професійний фокус зміщувався від класичної журналістики до розслідувальної, а згодом — до конструктивної: вона прагне змінювати суспільство через пошук і поширення успішних практик.

Місця праці

Газета «Ініціатива». Тижневик «Статус». Організація проєктів «Район.in.ua», «Таблоїда Волині», відділу розслідувань «12 каналу», сайту «Волинська служба новин» vsn.ua та онлайн-журналу misto.media.

Визнання та громадська діяльність

Окрім журналістської роботи, Людмила активно залучена в суспільне життя — є присяжною в суді, а також реалізує низку громадських ініціатив, спрямованих на розвиток регіональних медіа. У 2021 році стала жертвою нападу посадовця сільради через свою професійну діяльність, проте домоглася справедливості: нападник отримав реальний термін ув’язнення, а порушення закону — публічний розголос. Її позиція — журналістика має не лише викривати, а й будувати.

Освітня та медійна діяльність

Людмила Яворська є засновницею та керівницею низки незалежних медіапроєктів: мережі гіперлокальних сайтів «Район.in.ua», видання «Таблоїд Волині», відділу журналістських розслідувань на «12 каналі», ресурсу «Волинська служба новин» (vsn.ua) та онлайн-журналу misto.media. Її зусилля спрямовані на розвиток регіональної журналістики, яка не боїться говорити правду й шукати рішення.

Цікаві факти

Працює присяжною в суді, поєднуючи журналістику з участю в системі правосуддя. Стикалася з погрозами та насильством через розслідувальні матеріали, проте принципово відстоює правду. Після багатьох років у розслідувальній журналістиці свідомо обрала шлях конструктивних змін, зосередившись на позитивних прикладах і рішеннях. Упевнена, що справедливість — не виняток, а норма, і її можна досягти як словом, так і вчинком.

Майя Нагорняк

Журналістка, педагогиня, науковиця. Народилася 1970 року у м.Володимир.

Професійний шлях

Працювала в етерах радіо, інформаційних та інформаційно-музичних програм Національної радіокомпанії України — на посадах кореспондентки, коментаторки, спеціальної кореспондентки, ведучої; у ролі парламентської кореспондентки та ведучої аналітичних програм «Радіо Свобода–Радіо Вільна Європа», а також на посаді ведучої інформаційних програм радіо Рокс, радіо «Супер–Нова», радіо «НАРТ-Чесна хвиля». Нині є членкинею Методичної ради ННІЖ. Викладає навчальні курси «Журналістський фах. Радіовиробництво», «Журналістська майстерність», «Види журналістики», «Коментатор на радіо»

Місця роботи

«Радіо Свобода–Радіо Вільна Європа». Радіо Рокс. Радіо «Супер–Нова». Радіо «НАРТ-Чесна хвиля». Газета «Київські відомості». Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Освітня діяльність

Досліджує жанрово-стильові особливості сучасного українського радіо. Авторка наукових публікацій на тему функціонування мережевих радіостанцій.

Лариса Івшина

Редакторка, журналістка, публіцистка. Лариса Івшина народилася 9 червня 1960 року в смт Локачі на Волині.

Професійний шлях

Лариса Івшина народилася 9 червня 1960 року в смт Локачі, Волинської області. У 1984 році закінчила факультет журналістики Київського державного університету імені Тараса Шевченка. Працювала в газетах «Знамя коммунизма» (пізніше — «Київський вісник»), «Київські відомості», була прес-секретарем прем'єр-міністра України Євгена Марчука. З 1997 року очолює всеукраїнську газету «День».

Місця роботи

Станом на 2025 рік Лариса Івшина продовжує обіймати посаду головної редакторки всеукраїнської газети «День», яку очолює з 1997 року. Після припинення друкованого випуску видання у 2022 році, вона активно розвиває його онлайн-версію, зосереджуючись на аналітичних матеріалах, історичних дослідженнях та публіцистиці. Крім того, Івшина є членкинею наглядових рад кількох українських університетів, зокрема Національного університету «Острозька академія», де також має звання почесного академіка. У березні 2025 року вона відвідала цей університет для участі в освітньому заході та підписання угоди про використання архівів Євгена Марчука в освітніх цілях. У 2025 році Лариса Івшина також активувала свій особистий YouTube-канал, де публікує архівні відео та коментарі щодо сучасних подій.

Визнання та нагороди

Заслужена журналістка України (2001). Входить до складу наглядових рад кількох українських університетів, зокрема Волинського національного університету імені Лесі Українки. Організаторка премії імені Джеймса Мейса. Вікіпедія Волинські новини

Освітня діяльність

Лариса Івшина є авторкою та упорядницею низки публіцистичних книг, зокрема «Котел, або Справа без терміну давності», «Я — свідок. Записки з окупованого Луганська», «Катастрофа і тріумф. Історії українських героїв».Газета День.

Цікаві факти

Стажувалася в Інституті Брукінґса (Вашингтон, США) у 1994 році. Входила до рейтингу найвпливовіших жінок України за версією журналу «Форбс». Під час зустрічі у Луцьку зазначила: «Спершу я волинянка, а вже потім — українка».

Ярослава Тимощук

Українська журналістка з понад 10-річним досвідом, спеціалізується на документальних репортажах. Народилася у Луцьку, Волинська область.

Професійний шлях

З понад 10-річним досвідом у журналістиці, Ярослава працювала в редакціях українських медіа, таких як «Суспільне», Texty.org.ua, The Ukrainians, а також писала для історичного журналу «Локальна історія». Вона також обіймала посаду заступниці головної редакторки в hromadske. 

Місця роботи

Голова Київської організації Національної спілки журналістів України (від 2005).

Визнання та нагороди

True Story Award: У 2023 році її репортаж «Людина в чорному мішку. Як ексгумують загиблих в Бородянці» увійшов до шортлиста міжнародної журналістської премії True Story Award, заснованої швейцарським журналом Reportagen.Суспільне | Новини. Стипендія Вацлава Гавела: У 2025 році Ярослава стала стипендіаткою премії імені Вацлава Гавела, спільної програми Радіо Свобода та МЗС Чеської Республіки.

Документалістка

У 2023 році Ярослава стала авторкою документального фільму-розслідування «Черга на прощання», знятого з розслідувальною командою Суспільного мовлення. Ця стрічка отримала друге місце на фестивалі «Серце Європи».Радіо Свобода. Освітня діяльність та публікації. Окрім журналістської роботи, Ярослава є менторкою на освітніх програмах, де навчає журналістів писати художні репортажі. Вона також є співавторкою книг «Veni, vidi, scripsi: Чому я ніколи звідси не поїду» та «Veni, vidi, scripsi: Війна. Життя de facto».  Книгарня «Є»

Цікаві факти

Премія за статтю про ЄС: У 2015 році Ярослава отримала премію за кращу статтю про події в ЄС на всеукраїнському конкурсі статей про ЄС. ВолиньPost. Рекомендації літератури: Вона активно ділиться рекомендаціями книг, які відкривають очі на історію, війну та людську природу. Facebook. Ярослава Тимощук — це голос тих, кого не чують, і очі тих, хто не може бачити. Її робота — це не просто журналістика, а мистецтво розповідати правду, яка змінює світогляд.

Олександр Згоранець

Відомий волинський журналіст і редактор. Народився та виріс у Луцьку.

Професійний шлях

Олександр Згоранець народився 19 жовтня 1975 року. Працював у виданні «Сім’я і дім», на ТРК «Аверс». У 2012 році, після смерті попереднього головного редактора Степана Сачука, був обраний головним редактором газети «Волинь-нова» .

Місця роботи

Олександр Згоранець є головним редактором газети «Волинь-нова» з 2012 року. Він був обраний на цю посаду після смерті попереднього редактора Степана Сачука. Міжнародна діяльність: Брав участь у міжнародних журналістських проектах та конференціях, зокрема в Польщі та Німеччині.

Визнання та нагороди

Під керівництвом Олександра Згоранця газета «Волинь-нова» зберегла статус одного з найвпливовіших друкованих видань Волині з найбільшим тиражем у регіоні. 

Медійна діяльність

Олександр Згоранець є автором численних публікацій у газеті «Волинь-нова», зокрема: «Легендарний волинський козак Сергій Козак отримав орден Богдана Хмельницького», «За кого і за що загинула на фронті бойова медикиня з Волині Світлана Поліщук?», «„Гайдамачка“ зіграла „Мавку“ понад 300 разів і... померла в той самий день, що й Леся Українка»
Повний список публікацій доступний на сайті газети «Волинь-нова».

Цікаві факти

У 2012 році відмовився публікувати проплачену статтю з критикою кандидата Ігоря Палиці, що викликало судовий позов до газети. Зазнавав критики з боку колег щодо внутрішніх конфліктів у редакції, однак продовжує очолювати видання.
Поскаржитися на порушення Більше