Надія Гуменюк розпочала свою журналістську кар’єру в 1970-х роках у районних і міських газетах Волині, де кожна стаття проходила крізь «внутрішній фільтр честі». Пізніше працювала на радіо та редагувала культурні сторінки друкованих видань. Її журналістика завжди базувалася на повазі до правди та читача: «Я не писала на замовлення. Я писала, коли не могла мовчати», — каже вона сама.

Луцька газета «Народна трибуна», Волинська обласна газета «Віче», членкиня Національної спілки письменників України.

Заслужена журналістка України. Лауреатка Гран-прі «Коронації слова» за збірку віршів «Вересові меди». Твір «Та, що ламає вітер» здобув широку читацьку й критичну підтримку, потрапив до низки списків найцікавіших українських романів останніх років.

Надія є авторкою понад п’ятдесяти книг: поезії, прози та творів для дітей. Серед найбільш відомих — поетичні збірки, об’єднані темами Волині й жіночих доль, а також прозові романи, у яких звучать і війна, і зрада, і відновлення через любов і красу слова.

Народилася і виросла на Волині, і зв’язок із рідною землею відчутний у кожному її рядку.  Вірить, що «література може лікувати», адже сама не раз знаходила в слові порятунок від життєвих труднощів. Утримує баланс між ніжністю й гостротою тем — не боїться піднімати складні питання, але завжди звертається до людяності й краси. Одного разу сказала: «Слово — це не просто звук. Це те, що залишається в людині, коли все інше зникає».

*Благословенну грамоту вручили : [про кн. В. Рожко «Православні монастирі Полісся»] / Н. Гуменюк // Віче. – 1996. – 12 груд. – С. 3.                                                                                                                                  *Інваліди не просять милостині. Вони шукають роботу : [про вирішення проблем інвалідів в Україні] /Н. Гуменюк // Народна трибуна. – 1993. – 31 лип. – С. 4.                                                                                                                            Олена Пчілка. Феномен світла в чорноті доби : [про наук.-практ. конф. «О. Пчілка і Волинь»] / Н. Гуменюк //Літературна Україна. – 1999. – 9 верес. – С. 4.

Жанна Куява народилася в Луцьку, Волинська область. Закінчила філологічний факультет Волинського національного університету імені Лесі Українки. Працювала журналісткою в редакціях газет «Луцький замок» і «Сім’я і дім», де створювала публіцистичні матеріали, рецензії та інтерв’ю. Окрім журналістики, активно займається літературною діяльністю, є авторкою кількох романів, збірок поезій та есеїв. Її тексти публікуються в українських та закордонних виданнях. Пише також для блогів і літературних платформ, де ділиться своїм баченням сучасної України та її історичних реалій.

Жанна Куява є лауреаткою Міжнародної літературної премії імені Олеся Гончара, премії «Коронація слова», а також інших літературних відзнак за свої твори. Її романи неодноразово ставали фіналістами й переможцями престижних конкурсів. Її ім’я включено до списків сучасних українських письменників, які активно працюють над збереженням національної ідентичності.

1.1 Книги: «Нічниця», «Гордієві жінки», «Розмальована осінь», «Мереживо долі» та інші — художні твори, що порушують важливі соціальні та духовні теми.
2. Публіцистика: Статті в газетах «Луцький замок», «Сім’я і дім» — інтерв’ю, рецензії, роздуми про життя.
3. Блоги: Літературні та публіцистичні замітки в соціальних мережах, на літературних порталах.

Жанна Куява вважає, що завдання сучасного письменника — говорити відверто й чесно про життя, допомагати людям знаходити відповіді на складні запитання. Вона активно популяризує українську літературу, бере участь у літературних заходах, презентаціях і форумах. Її твори перекладені іншими мовами та доступні у вільному доступі онлайн. У своїй творчості вона поєднує глибокий психологізм із любов’ю до рідної Волині.

https://litakcent.online/2017/11/27/inshiy-donbas-pro-antologiyu-poroda/ 
http://sumno.com/reportage/na-pohoronnyh-dokumentah-teschi-poet-napysav-papar/

Журналістську кар’єру Володимир Данилюк розпочав у 1989 році після завершення навчання на факультеті журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Пройшовши шлях від оглядача обласної молодіжної газети до головного редактора «Волинської газети», він здобув репутацію фахівця, який поєднує досвід, принциповість і професіоналізм. У його журналістському портфоліо — стажування в Польщі, Німеччині, Литві, Грузії та Вірменії; робота заступником головного редактора газети «Віче», власним кореспондентом журналу «Україна», газет «Київські відомості», «Команда», а також «Комбінат», що виходила у 30-кілометровій зоні відчуження Чорнобильської АЕС.

Газета «Волинська газета». Газета «Волинські новини». Газета «Молода Волинь». Газета «Віче». Журнал «Україна». Газета «Київські відомості». Газета «Команда». Газета «Комбінат».

Заслужений журналіст України. Активний учасник Національної спілки журналістів України та громадської організації «Форум українських журналістів». У різний час був помічником-консультантом народних депутатів України. Один із координаторів благодійного фонду «Волинь-2014».  Нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня, а також орденом Австрійської Республіки «За заслуги» — рідкісна відзнака для українських журналістів. Отримав почесні грамоти Верховної Ради та Кабінету Міністрів України. Удостоєний відзнаки Командувача ООС «За службу та звитягу» за висвітлення війни на Донбасі

Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну журналістика набула для Володимира Данилюка ще глибшого змісту. Він неодноразово бував на прифронтових територіях як представник благодійного фонду, доставляючи допомогу й підтримку. Згодом приєднався до лав територіальної оборони ЗСУ, поєднуючи журналістську місію з військовим обов’язком.

«Відповідальність за слово — не менша, ніж відповідальність за постріл. Хай журналістика не буде “четвертою владою”, але буде журналістикою».

Лариса Івшина народилася 9 червня 1960 року в смт Локачі, Волинської області. У 1984 році закінчила факультет журналістики Київського державного університету імені Тараса Шевченка. Працювала в газетах «Знамя коммунизма» (пізніше — «Київський вісник»), «Київські відомості», була прес-секретарем прем'єр-міністра України Євгена Марчука. З 1997 року очолює всеукраїнську газету «День».

Станом на 2025 рік Лариса Івшина продовжує обіймати посаду головної редакторки всеукраїнської газети «День», яку очолює з 1997 року. Після припинення друкованого випуску видання у 2022 році, вона активно розвиває його онлайн-версію, зосереджуючись на аналітичних матеріалах, історичних дослідженнях та публіцистиці. Крім того, Івшина є членкинею наглядових рад кількох українських університетів, зокрема Національного університету «Острозька академія», де також має звання почесного академіка. У березні 2025 року вона відвідала цей університет для участі в освітньому заході та підписання угоди про використання архівів Євгена Марчука в освітніх цілях. У 2025 році Лариса Івшина також активувала свій особистий YouTube-канал, де публікує архівні відео та коментарі щодо сучасних подій.

Заслужена журналістка України (2001). Входить до складу наглядових рад кількох українських університетів, зокрема Волинського національного університету імені Лесі Українки. Організаторка премії імені Джеймса Мейса. Вікіпедія Волинські новини

Лариса Івшина є авторкою та упорядницею низки публіцистичних книг, зокрема «Котел, або Справа без терміну давності», «Я — свідок. Записки з окупованого Луганська», «Катастрофа і тріумф. Історії українських героїв».Газета День.

Олександр Згоранець народився 19 жовтня 1975 року. Працював у виданні «Сім’я і дім», на ТРК «Аверс». У 2012 році, після смерті попереднього головного редактора Степана Сачука, був обраний головним редактором газети «Волинь-нова» .

Олександр Згоранець є головним редактором газети «Волинь-нова» з 2012 року. Він був обраний на цю посаду після смерті попереднього редактора Степана Сачука. Міжнародна діяльність: Брав участь у міжнародних журналістських проектах та конференціях, зокрема в Польщі та Німеччині.

Під керівництвом Олександра Згоранця газета «Волинь-нова» зберегла статус одного з найвпливовіших друкованих видань Волині з найбільшим тиражем у регіоні. 

Олександр Згоранець є автором численних публікацій у газеті «Волинь-нова», зокрема: «Легендарний волинський козак Сергій Козак отримав орден Богдана Хмельницького», «За кого і за що загинула на фронті бойова медикиня з Волині Світлана Поліщук?», «„Гайдамачка“ зіграла „Мавку“ понад 300 разів і... померла в той самий день, що й Леся Українка»
Повний список публікацій доступний на сайті газети «Волинь-нова».