Журналістика Волині

Історія

Друкована преса розпочалася на початку ХХ ст. у Житомирі. Згодом пожвавилася у Луцьку та Ковелі. Позиція газет була: проукраїнська, з’являлося багато видань УНР, поширювалися ідеї соборності. Під польською владою були намагання співпраці, проте у середині 30-х років це стало безуспішною ідеєю через тиск польської влади. Окрім пропольських, були й пробільшовицькі видання. Серед тематик — переважно практичні (селянські) видання, політико-воєнні, церковні (з проукраїнською позицією, тобто православна та євангельська), небагато культурно-літературних та дитячих видань. Разом із цим журналістика піддавалася жорсткій цензурі польської влади. Ще одним викликом була відсутність коштів, через що левова частка видань закривалися за кілька місяців роботи. Загалом, Волинська преса посіла належне місце у формуванні національної ідентичності. Та цю функцію зруйнував ущент прихід більшовиків після звільнення Волині від фашистів. Преса, як і на іншій території СРСР, стала прокомуністичною та пропагандистською.

Наш час

Від початку дії Закону України «Про медіа» (квітень 2023 року) на Волині зареєстрували майже 300 медіа. З них:

  • друковані медіа — 87.1%

  • онлайн-медіа — 6.4%

  • аудіовізуальні медіа — 2.4%

  • провайдери аудіовізуальних сервісів — 3.1%

  • аудіальні медіа — 1.0%

Серед онлайн-медіа переважно це «новинні агрегатори», у яких дуже мало унікальних публікацій. Є загальнообласні «про все», з невеликою часткою редакційних матеріалів. Також медіа, які стали «продовженням» газети чи телеканалу. Багато гіперлокальних медіа, про конкретне місто/селище. І, накінець, тематичні вузькоспеціалізовані медіа.

Станом на листопад 2023 року за дослідженнями PRNEWS.IO  6 видань холдингу CID Media Group – у десятці рейтингу найпопулярніших медіа про новини Луцька та Волинської області. З великим відривом від інших наперед вийшли Волинські Новини та Район.in.ua.

Із реформою суспільного мовлення у 2017 році значно підвищилась якість волинської журналістики. Адже в «Суспільне.Волинь» стандарти є загальноукраїнськими, у той час як приватні видання не афішують редакційну політику.

Та не афішують не лише її, а й засновників чи навіть головних редакторів. Це, напевно, найбільша проблема волинських медіа: заангажованість.

Наприклад, інтернет-видання західної Волині «БУГ» спонсорується Ігорем Гузем, скандальним депутатом-корупціонером, що має великий політичний вплив в області. А «Волинські новини» та «Волинська правда» — народжені під «дахом» Ігоря Палиці, ще одного корупціонера з партії Коломойського «За майбутнє». І це лише невелика частина. Зазвичай медіа в області не самоокупні, а лише частина політичної гри. Найчастіше медіа просувають саме членів партії «За майбутнє». Серед таких — ТРК «Аврес», «ВолиньPost», «12 канал» та ін.

Більш-менш чесними та прозорими є такі медіа, як Район.in.ua, розслідувально-аналітичне «Сила правди», Суспільне.Волинь.

Значно вплинуло на фінансування видань і закриття USAID. Наприклад, ці гранти складали 50% бюджету «Сили правди», а також забезпечували впровадження багатьох проєктів Волинського прес-клубу та Район.in.ua. Ці видання не закрились, а проте намагаються працювати з останніх сил, значно скоротивши витрати. Шукають інші джерела фінансування: переважно це або європейські донори, або ж благодійність від читачів.

Поскаржитися на порушення Більше